Кременчуччина - козацький край в українській історичній науці
Автор: Терещенко Володимир Володимирович
В умовах розбудови незалежної української держави і пов’язаних з нею процесів пробудження національної свідомості та духовного відродження українського народу особливого значення набуває дбайливе ставлення до історико-культурної спадщини.
Останнім часом науковці досить часто звертаються до історії козацтва, адже цей суспільний стан є уособленням кращих рис українського народу. Проте, бракує краєзнавчих досліджень з названої проблематики по окремих регіонах, зокрема Кременчука та його околиць, що безпосередньо пов’язані з розвитком козацтва.
Мета названої статті - проаналізувати наукові праці українських вчених, які присвячені історії нашого краю XVI-XVIII століть
Джерельною базою дослідження слугують твори українських істориків, як дореволюційних так і сучасних.
В історіографічній спадщині можна виділити загальні праці з історії козацтва, в яких містяться згадки про наш регіон, а також краєзнавчі дослідження з минулого Кременчуччини. До перших належать, насамперед, твори Дмитра Яворницького та Михайла Грушевського. Перший був автором фундаментального тритомного наративу «Історія запорозьких козаків», у якому відображено побут та життя козаків з кінця XV до першої третини XVIII століття. В ній неодноразово згадуються події, пов’язані з нашим краєм [1].
У процесі його дослідження було з’ясовано, що перша згадка про козаків відноситься до 1489 року. Зокрема, в літописі йшлося про те, що польське військо на чолі з королевичем Яном Ольбрахтом, майбутнім правителем Польсько-Литовської держави, змогло просуватися степом лише завдяки козакам [1]. А от Йоган Мюллер у 1648 році у своїй історичній дисертації про козаків заявляв: «Найранішу згадку про козаків ми відносимо до 1206 року, коли незліченні маси татар вдерлися на Україну». Отже, і досі достеменно невідомо, коли ж з’явилася перша згадка про козаків. Така ж ситуація виникає і з датою заснування Кременчука.
Батько української історичної науки Михайло Грушевський присвятив козаччині майже половину своєї фундаментальної праці «Історія України – Руси» (7-10 томи). Окремий підрозділ його сьомого тому розкриває події, пов’язані з Куруківською битвою 1625 року, яка відбулася в районі нинішнього Крюкова [2].
Варто зазначити, що одним з перших козацький період в історії Кременчуччини досліджував Федір Ніколайчик. Він був учнем відомого українського історика В. Антоновича. Після закінчення університету Ф. Ніколайчик працював викладачем у Кременчуцькій жіночій гімназії. В 1891 році в Петербурзі з’явилася його праця «Город Кременчук. Исторический очерк». Вона охоплює період від заснування міста до кінця XIX століття. Окремий розділ «Гетманский период», відображає історію міста, починаючи з другої половини XVII до середини XVIII століть [3].
Комментарии
Отправить комментарий