Всі, хто приїздить до Кременчука автомобілем чи потягом, обов’язково звертають увагу на пам’ятний знак біля села Чечелеве, котрий було оновлено в 2006 році. Це символічна могила загиблих козаків, які поклали свої буйні голови у Куруківській битві. Місце знакове. Кілька років поспіль у День козацької слави тут приймали присягу першокурсники обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.
Є щось до болю зворушливе і символічне у цьому заході, на який, як правило, приходять мешканці села Чечелеве, громадськість міста, батьки ліцеїстів, представники влади, депутатського корпусу міста, Почесні громадяни.
Настав кінець жовтня, і ми знову згадуємо про Куруківську битву.
Кілька слів про події, що їй передували. На початку 17 ст. українське козацтво стало значною політичною силою не лише в Речі Посполитій, до складу якої з 1569 року входили українські землі, але й в усій Європі. Цьому сприяли морські, сухопутні походи проти Туреччини й Криму, участь козаків Петра Сагайдачного у війні з Московією та в переможній Хотинській війні 1621 року з Османською імперією. По закінченні цих воєн тисячі «покозачених» селян, чий соціальний статус залишався невизначеним, не бажали повертатися під владу польської шляхти й магнатів. Фактично на всій Середній Наддніпрянщині встановився демократичний козацький лад, козаки не вважали себе пов’язаними умовами миру з Туреччиною і продовжували чинити напади проти неї. Все це разом узяте не могло не призвести до збройного протистояння між польським урядом і козаками.
Подробнее тут: https://goo.gl/tcPUQR
Комментарии
Отправить комментарий